|
в день проф. праздника хочу подарить всем банкирам стишок (кто празднует, тот
поймет текст )))
Запитала раз матуся малого:
-Синочку, ким ти станеш, як виростеш?
А малий з пісочку:
-інженером я не буду - там мала зарплата,
Буде мене жінка гризти, як ти мого тата.
-Лікарем мені не стати - я боюся крові,
А ще треба купу грошей, щоб вчитись у Львові.
-Вчитель, мамо, не заробить зараз і на ліки.
Або будуть відмінники, або всі каліки.
-Космонавтом - я не хочу, мене крепко нудить,
У ночі, коли я сплю, мене й муха будить.
Посидів малий з годинку на відрі в пісочку.
Встав, насупив своі брові, поправив сорочку:
-Хочу їздити на джипі, їсти в ресторані,
Телевізора дивитись на шкірянім дивані,
На Гаваях відпочити:.,-задумавсь синочок.
Мама встала з лавочки, вийняла платочок
і не вірить своім вухам, що сказав синочок.
Затремтіла у руках баночка з кефіром:
-Ким же ти, синочку,будеш?!
-Мамочка, БАНКІРОМ: |
